КРИТИКА. №7-8, 2025

Число відкриває есей Григорія Грабовича про Шевченків щоденник часів заслання як форму виживання й опору. Відданість поета щирому самовираженню стала основою моральних засад сучасної української культури. Цей есей – частина книжки професора Грабовича, що її видавництво Українського наукового інституту Гарвардського університету готує до друку 2026 року. Микола Рябчук досліджує культурний аспект російсько-української війни, підкреслюючи, що заперечення політичної природи культури закріплює колоніяльну нерівність. Антон Шеховцов розглядає еволюцію імперської візії Владіміра Путіна, яка переросла в геноцидний проєкт, спрямований на досягнення символічного безсмертя через знищення українського суверенітету. В’ячеслав Ліхачов аналізує занепад ліберальної демократії, вказуючи на підйом авторитаризму і паралелі з міжвоєнним періодом, а також зв’язок із глобальною кризою ідентичности. Переосмислюючи Чорнобиль як межу між модерною епохою та «суспільством ризику», Тамара Гундорова пропонує концепцію екосублімації як новий спосіб взаємодії людини з природою у посткатастрофічному світі.