Кшиштоф Чижевський розповідає про життя і трагічну смерть української письменниці та активістки Вікторії Амеліної, яка брала активну участь у документуванні воєнних злочинів під час російсько-української війни. Чонхун Чхве аналізує, як українську історію, зокрема постать гетьмана Івана Мазепи, сприймали в Японії періоду Мейджі, зазначаючи, що японська історіографія здебільшого іґнорувала Україну, трактуючи її крізь призму російської чи західноевропейської історії. Розглядаючи ідеологічну еволюцію російського націоналізму, Маркус Матюль аналізує праці Марлєн Лярюель, Фабриціо Фенґі й Катарини Блюм, що досліджують політичну траєкторію сучасної Росії та проливають світло на неоімперські ідеї, які вплинули на початок відкритої аґресії Росії проти України. Розмова Анни Медведовської з Йохананом Петровським-Штерном присвячена стрічці Джонатана Ґлейзера «Зона інтересу», що піднімає питання про моральну відповідальність і про те, як люди реаґують на нелюдську жорстокість. У своїй новій шевченкознавчій розвідці Олександр Боронь продовжує пошуки невідомої адресатки короткого листа Тараса Шевченка від 28 липня 1860 року, висуваючи ряд гіпотез, проте не знаходячи переконливих доказів для жодної з них.