КРИТИКА. №3–4, 2022

У числі 3–4, 2022 Олексій Гарань стверджує, що після початку повномасштабної фази російсько-української війни наблизилося визволення територій Донбасу і Криму, оскільки світ об’єднався проти Росії. Андрей Динько розповідає про досвід білоруського журналіста, який зазнав політичних переслідувань. Іван Гомза зауважує, що найновіші дослідження допомагають зрозуміти відмінності між війною і тероризмом і класифікувати поточні дії Російської Федерації в Україні. Євген Мінко зазначає, що спектр сюжетів снів, що їх бачили євреї у часи Голокосту, показує глибину жаху людського існування та може бути схожим на сни, які бачать зараз українці. Олеся Найдюк досліджує український контекст «Варшавської осені» завдяки доступові до архіву фестивалю: друкованих матеріялів та авдіозаписів. Ганна Веселовська рецензує нову виставу Львівського театру ім. Марії Заньковецької «Тригрошова опера», виконаною в military style. Число завершує стаття Олександра Клименка, у якій він ушановує память Данила Перцова.