Пам’ять про відбуття

Східна Африка. 15-річний підліток Гасан Омар мешкає разом із родиною у злиденному морському портовому містечку. Усе його життя — цикл насильства й відчаю. П’яний тиранічний батько; сестра, яка стає на шлях розпусти; старший брат, що йде кривою дорогою і врешті-решт гине під час пожежі на очах усієї родини; матір, яка фаталістично змирилася з жорстокістю чоловіка. Гасан вирішує розірвати це коло страждань і безпросвітності й вирушає до дядька в Найробі. Але там на нього чекають випробування імміграцією, жорстокість чужого світу, страх, спокута й розірвання зв’язку зі старим життям. Обряд ініціації новим майбутнім і скидання старої шкіри колоніальних традицій потребуватиме від Гасана неабиякої сміливості й здатності пожертвувати всім. Абдулразак Ґурна з уїдливою гостротою й безкомпромісністю, а заразом із глибокою співчутливістю описує універсальний досвід іммігрантів, які зазнали зневаги, ворожості й деформації ідентичності, що стали ціною за їхнє рішення скинути тягар власного коріння й розпочати нове життя в інших країнах і навіть на інших континентах.