Західна наукова думка, зокрема французька філософія, традиційно знецінювала функцію уяви, вважаючи її першоджерелом помилок та хибних суджень. На думку видатного французького соціолога Жільбера Дюрана, який реабілітує статус образу, Уява та Розум можуть гармонійно доповнювати одне одного.
У ґрунтовній роботі «Антропологічні структури уявного» Жільбер Дюран дає нам інструменти для розуміння того, що сутність нашого соцієтального існування ґрунтується на основі народної мудрості. Уявне виступає методологічним важелем для осягнення сутнісних характеристик «буття». Йдеться про прийняття того, що «є тут». «Буття-тут» – підґрунтя незапам’ятної, споконвічної мудрості людського виду. Саме з такої складної цілості – образів, уяви, уявного, імагінального – твориться індивідуальне і колективне життя. Робота Жільбера Дюрана має на меті стати своєрідним «садом образів», упорядкованих, як ботаніка Ліннея, репертуар, організований навколо кількох основних структурних схем...
Ця магічна книга відкрила шлях для феноменології, а також для інноваційної школи інтерпретації уяви та уявного (те, що сьогодні має назву «образний структуралізм») на противагу попереднім, формалістичним, теоріям. Дослідження закладає основи «антропологічної подорожі», яка висвітлює творчу складність уявного, як через нейробіологічні корені, так і через його культурні опори. Переклад видання українською мовою присвячено 100-річному ювілею від дня народження Жільбера Дюрана, який світ відзначив 1 травня 1921 року.
