У третьому томі дванадцятитомної Історії української літературирозглянуто період розвитку національного письменства від останніх років ХVIII ст.(прикметних виходом у світ перших частин поеми Енеїда І.Котляревського) до кінця 30-х років XIX ст.- період, коли українська література постає як література нова,у питомій художній якості, з новочасним змістом,перебазована на народну мову,яка стає мовою літературною.