Генрик Сенкевич (1846—1916) — польський прозаїк, автор багатьох романів, оповідань і новел, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року. Ще за життя він став одним з найвідоміших і найпопулярніших польських письменників у себе на батьківщині та за кордоном. У повісті «За хлібом», що була надрукована 1880 року, Сенкевич порушує тему польських емігрантів-заробітчан. ...Зубожілий селянин Вавжон Топорек разом зі своєю донькою Марисею полишає рідний край і на кораблі вирушає до Америки. У рідних Ліпіньцях він наслухався розповідей про казкове життя на чужині, а оскільки втрачати йому нема чого, то й вирішує залишити батьківщину. Але доля занадто жорстока до Топорека, і замість казки на нього очікує сповнена розчарувань дійсність. І найгірше — він уже не може нічого змінити... До видання увійшли також оповідання «Янко музикант» та «В країні золота».