Галина Горицька — українська письменниця, історик за фахом, викладачка, кандидатка політичних наук. Народилася в Києві. Коли навчалася в аспірантурі, почала писати свій перший роман «Дороги, що ведуть у Каїр». Він разом із трьома іншими романами — «Небо для тих, хто має крила», «Остр(і)в», «Карпатський антидепресант» — увійшов у першу книжку авторки «Остр(і)в», яку видало видавництво «Фоліо». У серії «Ретророман» вийшли друком два романи Галини Горицької «Церква Святого Джеймса Бонда та інші вороги» й «Товариство осиротілих атеїстів». а в серії «Жіноча проза» — романи «Марічка. Київ. Зрада» та «Надія. Гонконґ. Катарсис». Макс була з Лілею вже досить довго — цілу вічність. Це дуже не просто пояснити. Вона навіть собі зізналася не відразу, що любить її — жінку. І сама вона також жіночої статі, однак свято вірить, що не існує якогось певного кохання між чоловіком і жінкою. Є просто кохання загалом: як між чоловіком і жінкою, так і між жінкою й жінкою, і між чоловіком і чоловіком. Однак, чи все так однозначно?.. Ліля переконана, що в житті головне зрозуміти — хто ти є. І задля цього їй знадобиться значно більше, ніж пройти пів Європи в пошуках свого замку — пізнання справжнього призначення і прийняття себе...