Розглянуто процеси формування історично-географічного ландшафту, суспільно-політичних форм, духовних і культурно-соціальних практик у кордонах сучасної Української держави в пре- та протоісторичні часи, на етапі переходу доісторичної епохи: у період, репрезентований специфікою регіонально-локальних форматів раннього, класичного, пізнього (або високого) середньовіччя. За опорні бралися знакові історичні феномени (давньоруська державність, християнізація простору Київської Русі, досвід контактів зі степовими соціополітичними структурами, український етногенез тощо), які акумулювали у собі або визначали еволюційні зміни цих епох, переломлені в українській специфіці.