В історичних текстах Корсака найбільше вражає, до чого вправно автор використовує реалістичне історичне тло, приправлене десятками чи то пак сотнями фактів, при цьому подаючи його легко, ненавязливо — так, ніби оперує не складними часово-просторовими категоріями, а переповідає захопливий сюжет, свідком якого став особисто. «Історія в зображенні Івана Корсака — це не тільки реконструкція подій, — це передовсім їх осмислення», — характеризує творчість автора Михайло Слабошпицький. Корсак подає контекст так, що той спонукає до міркування, висновків, ба навіть до співчуття героям, що вже не одне століття живуть у памяті цілого українського народу, ліпшого розуміння мотивів і наслідків їхніх учинків. Важливість творів Івана Корсака читачі нерідко бачать в актуалізації історичних перипетій. Як відомо, минувшина має властивість повторюватися — разом зі всіма своїми помилками, хибами, промашками, — і тільки постійне її осмислення спроможне вберегти нас од згубних наслідків такої «спіральності» часоплину.