Приречені на мрії

Остання битва визначена чітко і розмито водночас. Забуті привідкривають більше правди, ніж хотілося б знати. Азалії та Валерію доведеться вирішити кому вірити, чим жертвувати і чи можливо врятувати світ, не втративши себе. Нас розставили фігурами на мапі і попросили грати в гру, з якої можливо вийти переможницею, лише підпорядковуючись чітко визначеним крокам. Я ніколи не була належною чи поступовою, тож це здається злим жартом. Особливо коли правила знає хтось один. Все життя мною рухав хаос, та сьогодні продовжуватиму гру, лише знаючи, як вони бачать світ своїми сліпими очима. Я ж побачила, яким іншим може бути життя, і тепер зроблю все, щоб його відчули й інші. Хочу встигнути зробити бодай щось правильне, навіть якщо правильного вибору не існує. Тепер я чітко знаю, що таке свобода вибирати кого любити, за кого боротися і ким бути. Та майбутнє крихкіше, ніж будь-коли. Ніколи не мав стільки сили та жаги, як Азалія. Отже, варто йти за нею, коли сам забуваюся і втрачаю орієнтири. Та якщо ціна успіху стане зависокою, буде важко її сплатити.