Далекі обрії (Неканонічний канон)

Донька священника, яка стала першою українською тревел-блогеркою і описала свої мандри в книжках. Зовсім юною вона вирушила до Парижа, де спершу спробувала себе в ролі акторки, а згодом почала опановувати фотографію та професію кінооператорки. А після французької столиці були Китай і Балі, Ява і Нова Зеландія. Софія сама досліджувала найвідлюдніші вулички азійських міст і потрапляла зі своєю камерою в місця, які не так просто побачити звичайному туристу. Вона ночувала на самоті посеред пустельної дороги, заглиблювалася в нетрі кварталів і мало не загинула, зірвавши квітку, у якій причаїлася отруйна гадюка. У «Далеких обріях» змальовано навколосвітню подорож фотографині. Жінка описує місця та культури на краю світу, фіксуючи, як на її очах зникають цілі народи, що забувають власну мову, й зображуючи те, якими вони були до приходу колонізаторів.