9 žittіv kіški Šafi

Ruda kіška Glorіja raptovo prokidaєt′sja і rozumіє, čšo її domu bіl′še nemaє. Stіni rozsipalisja pilom, u prolomach guljaє cholodnij vіter, a tam, de kolis′ bula pіdloga, — bezdonne provallja. Udalinі viє strašnij metalevij pes, a vnizu chodjat′ jakіs′ projdisvіti ta zalіznі zvіrі, čšo pljujut′sja vognem… Zmučena j golodna, Glorіja sposterіgaє, čšo robit′sja vnizu, і povolі počinaє zgaduvati: іnšі podії, іnšі ruki, іnšі іmena — svoї minulі žittja. Odnak čužincі v nich buli tі samі: koli vona lastilas′ do nіg kozaka Tadeja, і perevernula čornil′nicju na stolі panni Orisі, і ganjala mišej іz kriїvki, і čše bezlіč razіv… ŠČorazu vona stojala do kіncja zі svoїmi ljud′mi. І c′ogo razu, vona lišatimet′sja poruč — skіl′ki bude potrіbno…