Синьожупанники. №7

Спогади «Синьожупанники» уродженця Наддніпрянщини, генерал-полковника армії УНР Віктора Зелінського (1864–1940), надруковані 1938-го в Берліні, сьогодні є справжнім раритетом для фахівців й зацікавлених читачів. На сторінках цього видання ми знайдемо історію служіння Україні Синьожупанної дивізії. Саме вона певної миті опинилася між двох вогнів: муляла очі соціалістам з Центральної Ради і заважала німецькому окупаційному командуванню, яке злякалося творення самостійного українського підрозділу. Чільне місце у споминах В. Зелінського займають сторінки взаємин з тодішнім німецьким генералітетом, російсько-українські суперечності та наслідки Берестейського мирного договору. Важливими є свідчення про прибуття «Синьої дивізії» до Києва, взаємини її командирів з пацифістськи налаштованою до власного війська Центральною Радою. Авторові висновки будуть і сьогодні вартісними роздумами про причини поразки в нашій національно-визвольній боротьбі поч. ХХ ст