У монографії здійснено детальний аналіз функціонування благодійної діяльності та волонтерського руху як форм взаємодії урядових структур, бізнесу та громадянського суспільства. Досліджено історичні благодійництва, меценатства та волонтерства в Україні. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює сферу волонтерської та благодійної діяльності. Розглянуто ґенезу розвитку цієї сфери та окреслено фактори, що сприяють її криміналізації. Здійснено порівняльне дослідження різних форм благодійності. Розкрито сутність й зміст методики розслідування шахрайства у сфері волонтерської та благодійної діяльності, що базується на системному використанні алгоритмів, які визначають оптимальну послідовність і взаємозв’язок процесуальних дій та розшукових заходів. Сформовано криміналістичну характеристику шахрайства, що передбачає комплексний аналіз таких елементів: типологія шахрайських дій, предмет злочинного посягання, обстановка вчинення шахрайства, слідова картина, особа злочинця та потерпілого. З’ясовано ознаки шахрая та виділено віктимогенні групи потерпілих. Схарактеризовано особливості організації та планування розслідування шахрайства. Окреслено коло обставин, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні. Визначено напрями взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, а також державними і приватними установами та громадськими організаціями під час розслідування шахрайства у сфері волонтерської та благодійної діяльності. Висвітлено проблемні питання процесуального забезпечення розслідування шахрайства. Окреслено організаційно-тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: обшуку, огляду, тимчасового доступу до речей та документів, допиту та ін. Наголошено на дискусійних аспектах щодо поняття та форм використання спеціальних знань. Розглянуто процесуальні та непроцесуальні форми їх застосування.