Описание
Монографія присвячена комплексному дослідженню міжнародних стандартів захисту правозахисників. Розкрито положення міжнародних актів універсального і регіонального характеру, що визначають статус цієї категорії осіб. Зосереджено увагу на питанні ідентифікації та визначенні особи як правозахисника, наведено категорії осіб, які визнаються правозахисниками; розкрито обсяг та складові основних прав правозахисників, гарантованих загальними та спеціалізованими міжнародними актами прав людини (право на свободу асоціацій (об’єднань), свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів, забезпечення безпеки та ін. ). Приділено увагу спеціалізованим органам та інституціям універсального і регіонального рівня, до компетенції яких віднесено захист прав означених категорій осіб. Здійснено ґрунтовний аналіз практики договірних органів, зокрема Комітету з прав людини, Комітету проти катувань, Європейського суду з прав людини та ін. щодо розгляду конкретних справ за участю правозахисників, акцентовано увагу на значенні прийнятих ними рішень. Охарактеризовано діяльність міжнародних неурядових організацій у сфері захисту прав правозахисників універсального і регіонального рівнів, серед яких: Міжнародна служба з прав людини (ISHR), Міжнародна федерація прав людини (FIDH), Всесвітня організація проти катувань (OMCT), Amnesty International, Front Line Defenders (FLD), Західноафриканська мережа правозахисників (WAHRDN) та ін. Тематика монографії орієнтована на увагу з боку широкого кола науковців-практиків, представників правозахисних інституцій та НУО, аспірантів, викладачів закладів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться питаннями захисту прав людини, правозахисників.
