Описание
Історик Кирило Ткаченко у науковій, а водночас і публіцистичній книжці «Праві двері зліва» аналізує зміни у світогляді, політичній риториці та практиках німецьких ліворадикальних сил у зв’язку з їхнім ставленням до перебігу подій в Україні впродовж останнього часу, починаючи від Евромайдану наприкінці 2013 року. За спостереженнями дослідника, німецька радикальна лівиця цілком перейняла кремлівську інтерпретацію так званої «української кризи» – Революції гідности і наступних подій, спричинених реакцією на неї офіційної Москви, тобто анексії Криму та російсько-української війни на Донбасі, а водночас суттєво змінила і свою візію багатьох зовнішньо- та внутрішньополітичних процесів, за багатьма параметрами істотно наблизившись до буцімто протилежного краю ідеологічного спектру. Щоби пояснити цей феномен, автор розглядає його в широкому історичному, культурологічному та соціологічний контексті. На його думку, некритичне прийняття московсько-імперіялістичної версії наративу є симптомом і складником ширшої тенденції в середовищі західних радикальних лівих загалом – мотивованого антилібералізмом геополітичного повороту, який оприявнюється в запереченні представницької демократії та готовості солідаризуватися з будь-яким диктаторським режимом, аби він тільки позиціонував себе як антизахідний (насамперед, хоч і не тільки, антиамериканський). Така позиція радикальної лівиці уможливила появу й оформлення її коаліції зі скрайньо правими силами, виявом чого є вже не тільки ідентичність інтерпретацій і програмові змістові перетини, а й навіть спільні скоординовані політичні акції. Розглядаючи ці тенденції на прикладі радикалів Німеччини, дослідник для увиразнення інтелектуального та подієвого контексту окреслює усталений у німецькій культурі традиційний образ України й окремо спиняється на чинниках сучасної політики історичної пам’яті, здатних зашкодити порозумінню німецького та українського суспільств
