Українки в ГУЛАГу : вижити значить перемогти

Книга є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українок-політв’язнів ГУЛАГу. Авторка застосовує феміністський підхід до вивчення жіночого минулого, аналізує півтори сотні особистих спогадів колишніх невільниць та офіційні документи, докладно висвітлюючи різні сторони табірного повсякдення українських жінок. У книзі приділено увагу таким темам: національне питання (національна солідарність, міжетнічні стосунки, підтримання зв’язків з батьківщиною); релігійні практики (молитви, відзначення християнських свят), традиційна жіноча творчість (поезія, спів, театралізовані постановки, вишивання, малювання тощо); прояви людяності і жіночності (дегуманізація і гуманність, стосунки з кримінальними злочинницями, жіноча взаємодопомога, турбота про зовнішній вигляд, упорядкування житла); жіноче тіло і сексуальність (вплив неволі на жіноче тіло, сексуальне насильство, особисті стосунки); проблематичне материнство за ґратами. Книга розкриває малопомітні, проте ефективні жіночі способи пристосування, виживання та протидії руйнівному впливові режиму на тіло і психіку в’язнів, що допомагали невільницям зберігати основні соціальні ідентичності, залишаючись людьми, жінками, українками.