Книга «Червоне століття» — за словами автора — це «спроба жанру філософії історії». Мирослав Попович написав книгу на основі історії європейської цивілізації XX століття. «Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ», — казав він. У розділі «Перша криза західної цивілізації — світова війна» автор розглянув передумови, причини і наслідки Першої світової війни — великої війни, «першої грози XX століття, за якою почалися нові й нові катастрофи, і найзначніша з них — російський Жовтень». У другому розділі «Червоного століття» «Друга криза західної цивілізації — комунізм і фашизм» Мирослав Попович розглядає період між двома світовими війнами, «тлумачить сенс історичних явищ». Саме навколо оцінки історії розгортаються гострі суперечки, зокрема в українській історії — навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демократії та соціал-демократії, «розстріляного Відродження», Голодомору і Великого терору. Всі ці проблеми національної історії розглядаються у книзі. Мирослав Попович у третьому розділі «Червоного століття» «Третя криза західної цивілізації — «холодна війна»» досліджує післявоєнну радянську імперію від «Великої Перемоги» і до розвалу. «Сталінський режим, історичною місією якого стала вирішальна роль у війні з найнебезпечнішим ворогом цивілізації — фашизмом, тепер опинився на чолі всіх противників західної економічної, політичної та духовної культури. Вимальовувалася нова світова війна, найнищівніша і найнебезпечніша», — пише автор. Визначальною обставиною післявоєнної епохи була антикомуністична «холодна війна».