Військова медицина є окремою складовою загальної галузі медицини, яка по суті являє собою систему наукових знань, технічного оснащення, діагностичної та лікувальної практики, реабілітаційних заходів, які спрямовані на зміцнення здоров’я військовослужбовців з метою максимально підняти професійну здатність армії, а також запобігання бойовим ушкодженням та захворюванням, їх лікування. В організаційному плані військова медицина в Україні — це розгалужена система навчальних, науково-дослідних, лікувально-санаторних, реабілітаційних військово-медичних закладів, військових шпиталів-госпіталів України. Комплекс вказаних закладів військової медицини в мирних та військових умовах покликаний забезпечувати діагностику та необхідне лікування військовослужбовців Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, органів надзвичайних ситуацій та інших воєнізованих організацій держави. На 2020 рік у військовій медичній службі нараховувалося близько 22 тисяч осіб і за чисельністю вона стала третя після Сухопутних військ і Повітряних сил. Тобто особового складу медичних сил було більше ніж, скажімо, військо-морської компоненти, чи десантно-штурмових військ. У планах розробленої програми розвитку військової медичної служби до 2025, 2030 і 2035 року були розписані всі кроки які необхідно здійснити медичній службі, щоб відповідати стандартам НАТО. Проте воєнні події з лютого 2022 року внесли відповідні корективи і значно прискорили певні процеси у військовій медичній галузі, як й у військовій у цілому.