Якщо кров тече (суперобкл. Життя Чака)

Лотерейні квитки не завжди приносять щастя. Увесь свій виграш Крейґ витратив на «айфон» останнього покоління. І, не приймаючи жодних відмов, подарував його доброму другові — літньому мільярдерові, містеру Герріґену. Але згодом чоловік помирає. Того ж вечора Крейґ отримує повідомлення із кількома буквами. SMS надійшло з номера містера Герріґена… («Телефон містера Герріґена») Одного дня в місті з’явився банер. Фото чоловіка середніх літ і напис: «Чак Кранц. 39 чудових років. Спасибі, Чаку!» Наче звичайне привітання. Та цей текст раптом починають транслювати всюди: на радіо, в інтернеті, на вуличних графіті й просто на вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак. Але кажуть, якщо він помре, з ним загине увесь світ («Життя Чака»). Приватний детектив Голлі Ґібні бачить по телевізору терміновий репортаж про вибух у школі. В ефірі — кореспондент Чет Ондовскі. Чому, дивлячись на нього, Голлі відчула тривогу? Перевіривши купу інформації, вона змушена визнати: Чет «чистий». Та до Голлі приходить чоловік, який запевняє, що знає все про «ту істоту, яка кличе себе Ондовскі» («Якщо кров тече»). Невизнаний письменник Дрю бачить дивний сон. Щур, якого вдень чоловік заніс побитим з негоди додому, отямився і заговорив. Щур запропонував Дрю угоду: він допоможе чоловікові створити роман-бестселер та здобути славу, але за це хтось із близьких Дрю мусить померти… («Щур»)