Сіддхартха 

Алегоричний роман-притча Германа Гессе «Сіддхартха» (1920) вперше був опублікований у берлінському видавництві S. Fischer Verlag 1922 року. Його дія розгортається в стародавній Індії в ті часи, коли Будда Гаутама ще тільки починав проповідувати своє вчення. Головний герой повісті, син брахмана Сіддхартха, полишає свого батька, щоб стати бродячим аскетом; потім він йде від бродячих аскетів, щоб почути вчення Будди, але і Будду він залишає, щоб спокуса слідувати його вченню не стала перешкодою на його власному шляху до просвітління... Надбане Сіддхартхою багато років по тому просвітлення полягало в тому, що він знайшов здатність бачити, приймати і любити світ таким, який він є. Головне - Сіддхартха зрозумів, що часу не існує, і кожна річ, яка може стати Богом або Буддою в результаті довгого ланцюга перероджень, насправді вже зараз є і Богом, і Буддою...