Обличчя в безодні

Абрагам Ґрейс Меррітт (1884—1943) — надзвичайно популярний свого часу, однак нині майже забутий письменник наукової фантастики. У романі «Обличчя в безодні» (1931) американський археолог Ніколас Ґрейдон шукає втрачену здобич інків разом із трьома мерзенними товаришами. У перуанських пустелях вони натрапляють на таємничу дівчину й вирушають за нею до Ю-Атланчі, так званої Прихованої землі. Товариство спіткає таємнича доля, але сам Ґрейдон відкриває там багато див. Він зустрічає напівзмію-напівлюдину, яка володіє стародавньою мудрістю — Матінку-змію. Німір, злий лорд, повертається та має намір використати свою зброю контролю над розумом, щоб правити світом. Чим завершиться битва між силами Німіра з його амуніцією та Матінкою-змією з її невидимими літаючими ящірками? Ця блискуча історія наповнена дивовижною уявою, чудовим текстом, жахами й красою. Її цілком можна назвати найбільш «візуальною» книгою, будь-коли написаною у світі фентезі.