Описание
Петро Лущик (нар. 1963 р.) — український письменник, автор історичних романів, лауреат літературного конкурсу «Коронація слова». Після закінчення фізичного факультету Львівського університету ім. Івана Франка працює вчителем, поєднуючи педагогічний досвід із літературною майстерністю. У «Галицькій сазі» автор знайомить нас з історією мешканців галицького села Перетин. «Велика війна» — перша книга, події якої розпочинаються з Першої світової війни, що докорінно змінила мирне життя селян. Одні йдуть до лав австрійської армії чи Українських січових стрільців, інші зазнають лиха в окупації. У другій книзі, «Тінь незалежності», герої потрапляють у вир боротьби за Галичину між ЗУНР, Польщею та більшовиками. Кровопролиття не припиняється, а майбутнє краю вирішується в кабінетах великих держав. Третя частина, «Примара миру», охоплює 1923—1928 роки: Галичина опиняється під владою Польщі, що супроводжується утисками українців. Перетинці шукають шлях у новій реальності, та попереду ще важчі випробування. Четверта, п’ята і шоста книги «Галицької саги» охоплюють період 1929—1942 років, коли Європа невпинно наближалася до нової війни, яка зрештою вибухнула. У «Майбутній силі» йдеться про пацифікацію, що стала відповіддю Польщі на діяльність ОУН, і про політичну напругу, яку відчули навіть у селі Перетин. У «Ante bellum» змінюється покоління: молодь обирає між землею, боротьбою чи еміграцією, а конфлікт між «стариками» й молодими радикалами поглиблюється. У «Невиправданих сподіваннях» українці зустрічають Червону армію як визволительку, але незабаром нова влада приносить репресії, виселення і страх. А далі — надії на німців, які швидко перетворюються на розчарування: гетто, депортації до Німеччини, новий поділ України. Сьома й восьма книги «Галицької саги» охоплюють останні роки Другої світової війни та шлях до незалежності України. У «Часі нескорених» галичани остаточно втрачають ілюзії: хтось вступає до дивізії «Галичина», інші — до УПА. Одні гинуть у «бродівському котлі», інших чекає боротьба з новим ворогом — радянською владою. У романі «Серпень дев’яносто першого» ми прощаємося з Перетином. Майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися в далекому Сибіру. Улітку 1991 року учні місцевої школи випадково натрапляють на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще в сорокові роки.
