Еней і життя інших. Повість

В центрі повісті – жінка старого роду, чиє прізвище не одного разу згадано у хроніках ХVІІ століття, яка, віднаходить і витворює свою українську ідентичність, щоб, не маючи до того ніяких здібностей, поринути в романтику революції, підпавши під чари революціонера- націоналіста. Повість починається з історіософських дискусій (осердя яких – скептицизм щодо романтизму, який вже віджив своє; минувщина, дарма що про неї не дуже хочеться згадувати; доля людини повоєнного часу з екзистенціалістськими акцентами), аби зрештою, завершитись доглибним проникненням в психологію героїв та героїнь, які постійно намагаються зрозуміти сутності одне одних (і, відповідно, сами себе).