Jingle bellZ. Документальний щоденник

У лютому 2022 р. після початку російського вторгнення Ануля з 57-річним батьком Юрієм, колишнім військовим, вступили до лав Збройних Сил України. Їх скерували в різні підрозділи, але обох відправили в село Лукашівку під Черніговом. Там Олексій отримав поранення, а його батько допоміг вивести з оточення 46 людей і повернувся, щоб прикрити відступ. Підбивши кілька російських танків, Юрій та ще шестеро українських воїнів потрапили в полон; очевидці розповіли, що їх катували, а тоді спалили живцем у місцевій церкві. Після повернення з полону, де він утратив 40 кг і 6 см зросту, Олексій написав автобіографічну книгу «Jingle Bellz» — як відсилання до відомої різдвяної пісні, яку він наспівував у камері. Для відтворення в пам’яті пережитих жахіть і точнішого їх опису Олексій навмисно голодував і перебував у холодному приміщенні. Перше видання книжки вийшло в Латвії, де він був на лікуванні. Олексій Ануля бере активну участь у міжнародних конференціях та форумах (виступи на сесії Ради ООН з прав людини, на міжнародному форумі в Давосі, зустрічі з державними керівниками), де розповідає про тортури в російських тюрмах і закликає посилювати тиск на росію заради обмінів полоненими.