Сходить порожня повня.

Життя можна уявити як балансування між двома фундаментальними протилежностями — Буттям і Ніщо. І зазвичай, хитаючись між ними, людина шукає домірності. Але радикалізація однієї з протилежностей спричиняється до нігілізму. А його поява спонукає до роздуму, чому людина піддається звабі порушувати життєву рівновагу. Втім, а що як потрапляння в екстреми життя зумовлене не тільки свавіллям, а пов’язане ще й з особливим досвідом, який дає змогу людині відбутись як особливій істоті? До чого допроваджують її надмірно рішучі дії або, навпаки, відверта легковажність або захланність? Розглядаючи головні засади й ознаки нігілізму в його зв’язку з Ніщо, спробуймо визначити місце та способи здійснення цього явища в історичному поступі.