О пів на сонце

Вірші з цієї книги варто читати тричі кожний: українською, англійською, польською. Тоді кожен із них буде цілісним і завершеним, немов яблуко під сонцем, немов крапля, що достигає в дощ, немов світ у долонях Бога, про який так любить писати авторка. Її вірші — це дивування й замилування тим, що довкола, а відтак прагнення передати бодай крихту того відчуття іншим. Деякі з них нагадують перші непевні дитячі па, деякі впевнені, немов рухи дорослих танцівниць, деякі накочуються хвилями, немов солоне море, від деяких хочеться заховатися, як від грози, а деяким підставити обличчя, немов до літнього дощу. Ці вірші — спроба зловити мить у свій об’єктив і тримати її, немов пташку, роздивитися, а потім знову відпустити, бо ж вірші, як і птахи, не співають у неволі.