Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Монографію присвячено письменницькій есеїстиці в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Запропоновано її осмислення в ментативно-наративному дискурсі, окреслено її як продуктивну художньо-дискурсивну практику в письменстві сучасності. Проаналізовано форми ансамблевого обʼєднання есеїстики письменників, виявлено її сутність у контексті топологічного повороту в культурі.