Дискурс маскулінності у прозі Івана Франка

У монографії здійснено комплексне осмислення різних виявів маскулінності у прозі Івана Франка з урахуванням чинників психобіографії самого автора та соціокультурного контексту періоду його творчості (друга половина XIX-початок XX ст.). Уперше визначено й теоретично обґрунтовано елементи гендерного аналізу маскулінності персонажів Франкової прози, проаналізовано притаманні для часу написання творів соціокультурні ролі чоловічих персонажів, на основі чого створено їх типологію. Розширено параметри аналізу характерокреаційної техніки Франкових чоловічих образів із погляду психолінгвістики, системи міжособистісних взаємин і комунікації, міфологем та архетипів, опису тілесності. Монографія стане в пригоді усім, хто цікавиться питаннями гендеру як однієї з літературознавчих категорій та дискурсом маскулінності в українській літературі й художній творчості І. Франка.