Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) — видатний український письменник-реаліст, який за півстоліття написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, казок, п’єс з народного життя. Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання серйозного і навіть трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького справжніми перлинами української прози. За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства». Митець показує життя однієї селянської родини — Омелька Кайдаша, дорослі сини якого створюють власні сім’ї й влаштовують свій побут після реформи 1861 року. До книги увійшли також роман «Хмари», повісті «Дві московки», «Микола Джеря» та оповідання «Баба Параска та баба Палажка».