Іслам і мусульмани в системі державно-конфесійних

У монографії розглядаються питання державно-мусульманських відносин на сучасному етапі. На прикладі України, низки західноєвропейських країн (Бельгії, Франції, Іспанії) та КНР (Сіньцзян-Уйгурського автономного району) проаналізовано досвід взаємодії між світською державою і мусульманськими спільнотами та їхніми інституціями; національні та регіональні особливості формування ісламського ландшафту під егідою держави в контексті реалізації нею внутрішньополітичного курсу та реагування на зовнішні виклики. Показано різноманітні моделі організації життя мусульман як міноритарної спільноти та їхнього співіснування з іншовірною або атеїстичною більшістю: як ті, що довели свою спроможність, так і такі, що не пройшли випробовування часом або становлять нині об’єкт критики з боку окремих представників мусульманської умми, ісламознавців та правозахисників.