В Частині І викладено найбільш істотні властивості особистості як психологічної системи, що формується і функціонує в суспільстві. Розкрито сутність її біологічної, суспільної та духовної природи. Висвітлено: основний психологічний зміст задатків, здібностей, темпераменту, характеру, кореляцій між конституційно-антропометричними і психічними властивостями людини; закономірності мотиваційної динаміки стосунків особистості з суспільством; соціально-психологічні механізми формування і функціонування особистості; сутність екзистенційних «втеч»: “Escape to Crowd” («Втечі в Натовп»), “Escape from Freedom” («Втечі від Свободи»), “Escape from Absurd” («Втечі від Абсурду»); сутнісний психологічний зміст духовності, моральності, совісті, любові, «розумного егоїзму», «екзистенційної нудоти», саногенного впливу віри в Бога як духовного вибору особистості. У Частині ІІ показано ключовий зміст тих персонологічних теорій особистості, які утворили основу модерної гуманістичної парадигми в психології: психоаналізу З. Фройда (фройдизму), «індивідуальної психології» А. Адлера, «аналітичної психології» К. Г. Юнга, «психосоціальної теорії персони» Е. Еріксона, «гуманістичного психоаналізу» Е. Фромма, «соціокультурної теорії» К. Хорні, «гуманістичної психології» А. Х. Маслова, логотерапії В. Е. Франкла. На ідейно-методологічних засадах цих теорій були створені найбільш ефективні методи психологічної допомоги: психотерапії, психокорекції, психопрофілактики, консультування. Висвітлено сутність валідних і надійних методів дослідження особистості (персонологічних).