«Нова простота» як системний жанрово-стильовий феномен в сучасному музичному мистецтві

У монографії досліджуються системні аспекти явища «нової простоти» як стильової категорії та актуальної тенденції розвитку сучасного музичного мистецтва, визначаються її предметний та категоріальний зміст. Пропонується оригінальна теоретична модель «нової простоти» як симбіотичного музичного феномену, що репрезентує магістральний вектор розвитку сучасної композиторської творчості у напрямі універсалізації музичної мови в контексті світоглядної парадигми постсучасності.