Дівчина, яка змінювала імена, мов сукні, і хлопець, який заради неї позичив чуже імя. Доля розвела їх на різні кінці словянського світу, а вони насмілилися власноруч керувати долею. Від склавинських хатин і аварських наметів до ромейських військових таборів і пишних вулиць Царгорода він ніс у серці прагнення слави й чеснот, а вона — любов до нього. Куди це привело кожного з них?