Батько Лінн Ульман — легендарний шведський режисер Інґмар Берґман, мати — знана норвезька актриса Лів Ульман, тож сама вона зростала у творчій атмосфері, вела мандрівне життя поміж Норвегією, США та батьковим будинком на острові Форьо і згодом стала письменницею. Роман «Бентежні» — історія її дитячої прив’язаності, підліткової незграбності та спроб знайти своє місце у чіткому, розписаному до хвилини батьковому світі. Лінн Ульман та її батько називали цю свою книжку роботою або ж проєктом. Це мала бути низка інтерв’ю, до яких вони взялися аж тоді, коли нитка розмови вже уривалася, а слова не трималися пам’яті. Через сім років після смерті батька диктофон знайшовся у скрині на горищі, а записи склалися в ностальгійну оповідь про дорослішання і старішання, про сім’ю та ідентичність, любов і творчість. Роман «Бентежні» став колекцією вражень, моментів, місць та імен. Це історія про неминуче, про те, що час бере своє, пам’ять нетривка, а наше єство — неспокійне, завжди прагне чогось і постійно тужить за нездійсненим.