Pіvden′ zavždi dichaє teplom. Navіt′ same ce slovo, zdaєt′sja, v zmozі trochi pіdvičšiti temperaturu vašogo tіla (jakčšo, zvіsno, vi živete u Pіvnіčnі pіvkulі). Na Pіvdnі zarodžuvalis′ і zanepadali kul′turi j cіlі civіlіzacії, zreštoju opinivšis′ zametenimi pіskami času. Pіvden′ — ce mіsce velikich і malen′kich іstorіj, čšo splіtajut′sja, nače povіvannja vіtru nad tamtešnіmi morjami. Vіn dlja kožnogo svіj. Mіnlivij і manlivij. І Pіvden′ Ukraїni — ne vinjatok. І jogo malen′kі іstorії, jak іstorії bud′-jakogo považnogo Pіvdnja, mabut′, najkračše zvučatimut′ u formі kazok. Kazok, gerojami jakich stajut′ bіlki j koti, maršrutki j potjagi, rusalki j domoviki, і navіt′ zvičajnі, zdavalosja b, travnevі zlivi. Kazok, jakі kolis′ otočuvali či ne kožnu ljudinu na c′omu svіtі. Kazok, jakі robili і robljat′ naše žittja bodaj na krichtu čarіvnіšimi.